УКРАЇНА - ЦЕ РАЙСЬКИЙ КУТОЧОК НА ЗЕМЛІ

УКРАЇНА – райський куточок, який завжди приваблював ворогів, який часто нищили, руйнували  нашу державність і поневолювали наш народ.

Наші генії Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко щиро вболівали  за долю свого поневоленого народу у своїх творах пробуджували національну свідомість, закликали до боротьби за своє визволення.

Яких тільки ворогів не мала наша Україна?

Були такі, які проповідували що наш народ бидло, що мусить працювати тільки на землі і то не для себе, а для інших.

Були такі які твердили, що наш народ не має мови, а мова якою розмовляє, то мова пастухів і нам треба вчитися мови чужої, кращої.

Та наш народ промовить до них такою чудовою, розкішною та мелодійною мовою, що вороги мусіли замовкнути.

Це були вороги нашого земного життя.

Та були вороги і нашого вічного життя. Вони хотіли нас переконати що нема кого боятися, що не існує ніякого по загробного життя, що все це обман, брехня. А наша віра – це чужа віра.

Та наш народ їм відповів, що не має на світі такої яка б змогла би знищити нашу віру єдину Соборну Апостольську  Церкву, засновану Ісусом Хрестом  на Петрі, бо наш  спаситель, сказав «ніякі пекельні мука не здолають  її»

Та з приходом радянської влади в 1946 р. на так званому львівському соборі була заборонена наша віра

Влада докладала великих зусиль,щоб переконати греко-католицьких священників відмовитись від своєї віри. Обіцяли великі матеріальні блага ,високі церковні посади – лишень зречися, зламай цю єдність із католицькою церквою, інакше закінчиш життя в сибірській тайзі.

За цю єдність страждала наша греко-католицька церква.

Сотні священників були заслані в Сибіри, Заполяря  на Колиму на тяжкі каторжні роботи. Багато з них не повернулися додому

Та ніякі пекельні сили не здолали ту віру та церкву, яка була заснована Ісусом Христом на Петрі.

І побачили вороги що не вдіють нічого. Тоді прибралися в овечі шкури і почали вдавати з себе приятелів. Почали переконувати що їхня віра краща, правильніша, а ваша віра в яку вірили ваші батьки, діди – це віра чужа, а ті що навчають вас тої віри , то ваші вороги. Ми – єдині ваші приятелі.

Та скажіть до них словами Божественого Спасителя «ідіть проч від мене»

Одна є правдива віра, яку визнає католицька (тобто єдина не подільна вселенська) Церква, а святий греко-католицький обряд  ,який прийняв Володимир Великий від греків – це дорога спадщина наших дідів та прадідів. І ні з свого обряду, ні з своєї віри.