Катерина Матвіївна Бандра

Народилася Катерина Матвіївна Бандра 30 травня 1934 року в селі Витвиця Долинського району Івано-Франківської області. З дитинства Катерина Бандра любила свою оселю, працю на полі, мала послух до своїх батьків. Шкільне дитинство пані Катерини припало на важкі воєнні роки. Школярі навчались в шопах і стодолах, писати їх не вчили, бо не було на чому. Вміли тільки читати й рахувати.

Катрусі пощастило зростати в сім’ї, де в пошанівку було українське слово. Її батько мав на той час гарну бібліотеку. Вечорами в її хаті збирались патріотично налаштовані односельчани, читали й обговорювали політичні події. Зі шкільних років захоплювалась співом, театром, брала активну участь у гуртках художньої  самодіяльності. Учні самі виготовляли декорації, шили костюми. Повертаючись додому з клубу завжди співали повстанські пісні, хоч це було небезпечно.

Дівчині не судилось здобути вищу освіту.У1956 році поєднала свою долю з Михайлом Бандрою, з котрим прожила в парі 55 років Після весілля почались звичайні будні сільської жінки: сімейні клопоти, будівництво хати, виснажлива робота в колгоспі. Але попри втому, Катерина завжди дбала, щоб у її хаті звучало художнє слово. Довгими зимовими вечорами  відбувались справжні літературні дебати. Читали й обговорювали поеми Т. Шевченка, прозові твори І. Франка,  О. Кобилянської, І. С. Нечуя – Левицького, Г. Хоткевича. Підтримував дружину в цій справі й чоловік Михайло.

А ще Катерина Бандра є вправнюю рукодільницею, вміє вишивати хрестиком і гладдю, прясти, плести, гачкувати. Все своє життя вишиває скатертини, рушники, покривала на диван, подушки, сорочки, серветки, запаски, згачкувала не одну серветку. Пряде вовну, з якої плела светри, камізельки, шарфи і шкарпетки.

Трудовий шлях Катерини Матвіївни почався у Витвицькій сільській бібліотеці, в якій працювала п’ять років.  При бібліотеці вела рукодільний гурток, де навчала молодь в’язати, плести, прясти вовну. Брала активну участь у художній самодіяльності. Тоді до Катерини вперше завітала муза. Її  перші вірші «Ой у лісі в Карпатах», «Як сонце сідало на гору» співались як народні пісні. А п’єса «Справжнє кохання» була в репертуарі драматичного гуртка.

На долю жінки випало немало бід. Згадує про тяжкі часи радянської влади, боротьбу УПА з більшовиками, згадує всіх поіменно, хто загинув від рук москалів…Була свідком гоніння УГКЦ. Як згадує пані Катерина, 12- річною дівчинкою вона на свої очі бачила, як помирав стрілець УПА Микола Кравець, який облитий бензином чекістами , згорів живцем у Витвиці на урочищі «Береги». Цей жах породив у неї ненависть до того нечесного режиму.

У 1984 році вийшла на пенсію як мати героїня (народило й виховала 6 дітей, має 15 онуків та 10 правнуків).  На пенсії  займається господарством, допомагає виховувати внуків.

 Особливе місце в житті Катерини Матвіївни займає пісня. Нею було записано десятки історичних, повстанських пісень, колядок. Вона знає їх всіх напам’ять і може співати годинами.

Переломним етапом в житті Катерини Бандри став 2014 рік. Революція Гідності надихнула  жінку на творчість. У 2017 році вийшла друком її  книжка «Карби болю», куди ввійшли різножанрові твори: поезія, гумор, оповідання, вірші для дітей, п'єса.  Другою вийшла книга «Майдан». А у 2018 році виходить третя книга «Скрижалі пам'яті». В цій книзі зібрані спогади про побачене і почуте, роздуми про трагічне минуле рідного села й України в цілому. У 2020 році вийшла в світ третя книжка «Тернисті дороги».

Творчість Катерини Бандри – це правда душі, це те, що вчить нас любити, цінувати, берегти…

 

Катерина Бандра нагороджена не одною грамотою та подякою.

Скромна трудівниця, невтомний борець, переконана оптимістка, глибоко віруюча людина, патріот  України. Катерина Бандра може з упевненістю сказати, що проживає щасливе життя, а після себе залишить своїм нащадкам неоціненний скарб – свою творчість.

 Катерина Бандра бере участь в заходах патріотичного характеру, виступає перед учнями шкіл, односельчанами, читала свої поезії перед учасниками районного семінару вчителів історії, майже кожного року бере участь в урочистостях на патріотичному фестивалю «Яворина», де 2019 рокі провела презентацію  своєї книги «Скрижалі пам’яті».  Районна газета «Свіча» неодноразово друкувала поезії п. Катерини та статті про неї. У 2015 році Катерина Бандра відвідала обласну передачу «За філіжанкою кави» з Ольгою Бабій. Життєва громадська позиція Катерини Матвіївни може бути прикладом для наслідування .